екстремально жорстоке аніме, фізично та морально, але це не задля розваги, дуже добре передається атмосфера та сенс кодексу самурая, так є моменти передбачувані але режисура від того не стає гіршою, грамотна звуко режиссура та візуальна складова робить своє, мені аніме сподобалось, тут немає жодної романтизації та ідеалізації, чутливим до жорстокості людям не раджу, тут вона набагато натуральніша ніж бідь де, в цілому дуже хороше та варте перегляду аніме.

Трошки тяжко було дивитися, але після кінця розумієш, що аніме круте. Аналогів в плані такої ж "чорної" самурайської естетики майже немає. Тут все без прикрас. Брутальний побут воїнів минулого, чиї характери далеко не ідеалізовані. Є якийсь свій шарм у їхньому викривленому кодексі честі) І оце сповільнення рухів, німі сцени у контрасті з надшвидкими ударами передають дух самурая - стриманість, що гармонійно переплітається з різкістю. Мабуть, гляну манґу, щоб ознайомитися з історією до кінця. Або пошукаю книгу-першоджерело. Раджу до перегляду, але майте на увазі, що тут екшн далеко не типовий. Прийдеться звикнути до дещо повільного темпу.

Нудне, розтягнути аніме із дуже атмосферною і якісною графікою.

Переглянув це аніме за 2 дні, доволі напружена атмосфера , хоча деякі моменти можна передбачити. Дуже хотілося б щоб вийшов 2гий сезон

Остання частина.

Кінцівка.


Оцінка.
Реально розраховував приблизно на 8, а згодом вона виросла на 8.5-9, від чого не знаю, що ставити, але мангу потрібно обов'язково подивитися, що можливо і зроблю найближчим часом. Ну і варто зауважити, що вже не один місяць пройшов, як дивився твір приблизно такого рівня, що багато про що говорить у плані до цього тайтлу.

ps
Продовження є в манзі і воно неабияке + історія закінчена. Загалом дуже сильна манга, одна з найкращих що читав.

Продовження, ще буде одна частина.

Обережно є спойлери!

Персонажі.

Багато хто розкритий і добре показано, як потрібно робити реалістичних і не сюшних персонажів, від чого драма сприймається, не як драма заради драми в деяких моментах. Проте співпереживати комусь одному надто складно (хоча все виглядає з інтересом),одні які викликають симпатію (насправді люди і повинні викликати різні емоції, як і їхні уподобання),але ті, кому вони співпереживають або кому вірні – вони поводяться як цілковиті виродки (ставлення кінченого вчителя до Іку відмінний приклад). Ну і варто згадати, що аніме часто розповідає про те, що баби дури(=/ мова лише про цей тайтл і контекст в оном), як Іку і Міе - Сейген хитрістю обкрутив (прямо як Гріффітс обкрутив одну принцеску, причому Гріффітс і Сейген реально сильно схожі, думками, мотиваціями, тим що хотів закласти дитинку і заграбастать собі цей будинок, а також тим, що приблизно в такому ж ключі і припустився помилки, через жінку/дівчину, нехай до того моменту і діяв обачливо) і в себе закохався, грав ними, нехай про першу реально дбав більше за всіх, хоч і використав її у своїх цілях.

Непогано, а то й добре показано, що є феодалізм (нехай далеко не тільки у нього такі проблеми, в інших теж є свої нюанси), як легко може впасти шляхетний будинок, хоча подібні процеси можуть зайти кудись далі.

Щодо сюжету.
Він як мінімум непоганий, нехай йому і не дістає динаміки, але в ньому вистачає хороших і нетипових моментів (а те, що саме першоджерело було написано аж у 60-ті роки, то виглядає - це виглядає і справді круто до цього дня). Проте здебільшого твір рятує саме наповнення. З іншого боку, бездумно до перегляду підходити теж не варто (чого тільки варте початок, флешфорвард і взаємини Фудизiкi і Міе в ньому), бо вистачає того, що потрібно додумувати (та що там! Повороти теж придатні зустрічаються), бо пристойно буде інтриг, змов, моментів з ціною вірності та зрад, кохання і ненависті, як і безліч імен, особливо на початку серіалу, коли всі калейдоскопом один одного змінює. Від чого тільки потрібно переглядати це все… ну чи краще взятися за мангу після перегляду аніме, яке на жаль повністю не адаптували, від чого початковий флешфорвард просто спойлерує багато того, що буде далі в сюжеті, вбиваючи деяку інтригу.

Продовження.

Обережно є спойлери!

Музика та атмосфера.

Вони були теж дуже гарні і своєчасні (знову-таки японський колорит + музика в опенінгу та ендінгу чого тільки вартий, а вже про цикад на задньому фоні, які постійно нудили і зовсім нічого писати – це потрібно просто чути), рідко таке зустрічається і від чого твір сприймається, у всякому разі спочатку важко і специфічно, бо не очікуєш зустріти такий рівень жорстокостi (i т.д.) та іншого пишноти у всіх подробицях, причому не тільки під час битв, а й у простому побуті (все це можна описати, але не варто і це потрібно приміром. Як випаровують собі животи і випадають кишки, як хтось щось необдумано сказав і йому катаной рот розширили зачепивши зуби або як за зраду, одній дівчині сосок відірвали і після груди припалили, нічого не кажучи про інших примусах). Та вже добрий, поганий, суворий і жорсткий час був, і тут це все показали у всіх дрібних деталях, без прикрас. Це не різного роду казки про міфічних героїв або де добрі самураї та доблесні лицарі рятують села від поганих людей або рятують дам із високих веж.

Екшн.

У цьому плані, чесно кажучи напруга місцями в ньому було куди більше, ніж у багатьох інших типових самурайських бойовиках і таких же екшнах (і там, і там – це все викликає один лише напад позіхання і нудьгу, і часто не виглядає ось від слова вже. I це не рахуючи того, що любителем подібного не є), бо тут все вирішував один натренований і точковий удар (ох, а яка ж була серія, в якій задіяли рапіру. Що означають культурні відмінності, тут же показано відмінності у військовій справі різних культур і цілих цивілізацій у всій красі), хто виявиться швидше і спритніше в той момент. В цілому реалізм цього всього (нехай і були деякі нюанси, не суть, картини не псували ці нечасті моменти) вселяв, як і реалізм тієї всієї епохи (однозначно штука серйозна). Причому в деяких битвах були свої цікаві нюанси та навіть психологізми, що не часто зустрінеш. Наприклад дуель «двох драконів» Iрако Сейгена та Фудзікі у 6-ій серії. Коли другому перший розсік лоб і кров почала заливати очі, перший розслабився від картини, що складала для нього в хорошому ключі, втратив пильність і зазнав очевидної поразки.

Буде ще одна частина.

Дякую за переклад та озвучку. Треба колись ще раз передивится.

На самому початку напишу, що ця манга з усіх що прочитав входить у топ 5.

Однозначно одна з кращих що споглядав. Тайтл місцями виглядав монотонно, затягнуто/статично (правда з часом стало з усім цим краще, динаміки додалося), але грамотний сценарій, постановка і режисура, сама задумка, +/- реальний стан справ/дух того часу без дурнів (немає романтизації тих самураїв, а лише реальні взаємини в соціумі (?) того часу), гнітюча, похмура і давляча атмосфера в сірих тонах, серйозність і як хтось точно виразився «краса японської жорстокості» (справді не тільки в цьому "краса", а й у архітектурі, одязі, музиці, самій культурі, бойових мистецтвах тощо), відсутність неспокійних кліше, які набили не слабку таку оскому на теперішній час (через твір було просто ковтком свіжого повітря) тощо. Все це робить свою справу і час при перегляді просто летить, часом дивувався, що серія закінчилася так швидко. З іншого боку, деякі речі раніше описані повинні були працювати зовнішнім подразником (мова про стиль розповіді, але як виявилося, ні - це все більше саме що заворожувало чомусь. Забавно багато хто і про "Технолайз" писали, що і в ньому щось подібне є, чому стрімко до нього підходити, мб даремно) але чомусь їм не були, що дійсно дивно. Можливо оскільки талановито зроблено, ще у деяких аспектах твір і досі можна назвати самобутнім? Ну і звичайно ж цей тайтл саме воно для різноманітності, серед безлічі інших... творів.

Мальовка.

Вона свого часу дуже хороша (чого варта дизайн персонажів та його пропорції. Очі, носи, роти, брови, одяг, зброю тощо.), промальовано безліч різних елементів (особливо будь-якого бляха, яку твір жодного разу не скупилося ), а вже як воно все подано під весь той японський колорит з усіма витікаючими ... починаючи з культурних споруд, взаємин у соціумі того часу і закінчуючи чарівною музикою.

Буде ще продовження...

Дуже дякую за переклад та озвучення, чудовий історичний бойовик з неперевершеною атмосферою самурайського епосу. Уже практично звична майже чорно-біла графіка супроводжується аутентичним музичними темами ще більше заглиблюють глядача в часи, коли меч ставав засобом досягнення своїх цілей, а метою життя - майстерне ним володіння.

Жорстоке,криваве та похмуре аніме. Але такою і була епоха самураїв з точки зору сучасної людини.. Сповнене істинно японського духу та естетики. Музика, мальовка (неперевершена!), застиглі сцени та багато невимовленого. Переглянула на одному диханні і однозначно рекомендую любителям нестандартних тайтлів. Занурює в атмосферу, багато про що спонукає порозмірковувати.