У одного звичайного японського школяра є маленька проблема, він часто й рясно заляпує власною кров'ю навколишнє середовище. Ні, це не якась страшна хвороба або прокляття, все значно простіше: одного дня в його кімнаті нізвідки з'явилась Докуро-чан - миловидна янголиця з майбутнього, вона й віддухопелює до смерті безталанного, шипованою металевою биткою. При кожній вдалій нагоді, або не вдалій, або ненавмисне. Коротше, не вміє дівчина ані стримуватись, ані якось інакше проявляти свої емоції. Але вміє збирати по шматках та оживляти бідолашного Сакура-куна, за допомогою янгольської сили.
І от типу було мало проблем, так з'являється ще одна ""свята"" - Сабато-чан. Вона нарешті розповідає, що обидві вони прибули аби вбити Сакура-куна, але, на відміну від Докуро-чан, вона має намір виконати волю небес, бо через 20 років хлопець зазіхне на Божу волю й ненавмисне винайде технологію, що даруватиме людям безсмертя. От тепер бідолашний і правда кружляє по колу Сансари, наче муха в окропі.