Продовження, остання частина.

Обережно є спойлери!

Лор.
Багато чого в цьому цікаво, але не зрозуміло) Швидше за все, дещо з цього будуть розкривати в продовженні. Якось звідки береться свідомість у самоцвітів, наприклад, хто такі Луняни і т.д. Хоча деякі речі між рядків прокидалися... що після того як люди зникли, з їхнього тіла утворилися морські жителі, з кісток самоцвіти, а от душа чи дух... випадково, не йдеться про Лунян?

У будь-якому випадку пошук роботи для Кіновар та зростання як персонажа Фосфофілліт цього сезону закінчився (яким сильно задоволений, не очікував, причому як він плавно закінчився... просто умиротворення якесь, а не гра на інших емоціях),а ось у продовженні можливо почнеться пошук "істини" для самої себе. Хех, якщо продовження взагалі буде, принаймні чекати буду, а ось манга ... навіть не знаю, можливо навіть і глянув би, бо цікаво, як і було протягом усього цього сезону.

Ps
Пiсля перегляду тодi ще прочитав енциклопедiю в манзi, було цiкаво. Глянув енциклопедію по "Країні Самоцвітів", і... це... цікаво, але в плані спойлерів, якщо їх хтось боїться, то починаючи зі станиці про Луняни - краще не читати. Але в плані розкриття лора, нiхрена собі скільки детальних описів різних дрібниць (і не дуже) - присутній (ось так би, хоч один із 5 або 10 авторів розкривав лор свого вигаданого всесвіту, хоча, тут явно потрібна відповідна навичка, так би мовити. Але Ігри наприклад, з цим часом краще справляються, хоча кількість людей, які над ними працює - це можливо і відповідь на питання.З іншого боку, що заважає авторам запитувати поради у компетентних людей? варто, видно, що автор дизайнер одягу (причому непересічний), який явно створювався не для краси, а в практичних цілях. Також чимало явно не очевидних речей, які розкривають той самий побут і те, ким кожен із індивідів є, який суспільний статус має (так би мовити). А вже про Лунян зовсім окрему розмову... бо написати що вони здивували - нічого не написати.

Ну і не можу не помітити таку деталь, що було багато згадок про коноплі)

І так... коли писав відгук про тайтл, забув написати про те, що в ньому був легкий гумор і в тему, бо згодом стало не з усім до жартів.

Продовження + буде ще одна частина.

Обережно є спойлери!

Персонажі.
I... тут варто написати, що про мою аву на іншому сайті судили, що тут істота виключно безстатева) Не бачили вони цей тайтл, хоч у ньому є різні закоси на чоловічу чи жіночу стать. Але щось тут конкретне писати, просто нема про що, крім того, що Адамант явно щось приховує, і те, що історія Фосфофіліт відразу ж зацікавила, і чимось віддаленим нагадувала історію Клер з "Клеймора", як і її саму, хоч і характери на початку шляху зовсім різні. Дещо було зрозуміло відразу, дещо стало зрозумілим під час перегляду. Загалом добре вона перетворилася, крізь у черговий раз – шлях подолання та пошуку себе (далі напевно піде шлях пошуку істини для себе). Її наївна сміливість, цілеспрямованість і легковажність завдяки роялів (так би мовити) - окупилася, але виглядало - це все звичайно солідно, крім того, що ціна всьому цьому була дуже велика. Як сказав Майстер Адамант "З силою приходить і самотність", у її випадку це в прямому сенсі, бо за багато "апгрейдів" вона втрачала важливі для себе та інших (як та, що про неї дбала, була засмучена, коли Фос через втрати ніг її забула) - фрагменти пам'яті (не рахувати психологiчних травм, якщо це можна так назвати, проте кошмари їй снилися). І якщо вона стане з часом ще сильнішою, то вона втратить ще більше... можливо і зовсім саму себе (якщо все не закінчиться банально). Дуже незвичайний і незабутній персонаж, можна навіть у топ її спокійно поміщати. Але з усіх персонажів (просто ріст/розвиток ГГ читався, просто було відкрите питання, в якому плані це все відбудеться) найбільше здивувала Борт, бо думав, що вона поводитиметься куди більш низменно і банально, як це роблять багато інших персонажів подібного. характеру (помилився у висновках) у подібних ситуаціях (часто починається суперництво), яких скинули з п'ядисталу. Загалом про неї Фосф висловилася найкраще: "Вона все піддає логіці і ненавидить марне", кроче - цікавий персонаж. А в основному, більше нема про кого писати, хоча можна було про "лікаря", Алмаз, Антарктицит і Кіноварь написати, але не потрібно + розкриття в принципі з іншими персонажами - кульгало, але нічого дивного - занадто багато персонажів на 12 серій, а пригод та історій загалом вистачало.

Продовження.

Обережно є спойлери!

Але... в даному плані аніме не перестає мене дивувати все більше, бо коли починаєш наївно вважати, що здивувати тебе буде нічим, то зустрічається ось таке (приміром). І це класно, бо той самий Західний кінемотограф давно перестав давати - бажане, бо переважно все було заїжджено до дірок. Так бувають винятки (The Hateful Eight або Joker-2019, коли не знав що буде далі при перегляді), але хех, їх дуже мало. Теж саме і з іграми. Про книги іншу розмову, та й переважно класиків різних читав, і з більш-менш нових, крім (хоча деяких із них вже зараз можна спокійно класиками вважати) Чарльза Буковскі, Сапковського, Г.Ф. Лавкрафта чи Стівена Кінга та деяких інших – нікого не читав.

Діалоги.
є вода, але вона не псує картини, ефекту з ефектом "фейспалм" - жодного разу не було, що він однозначно. Самі діалоги різного сенсу, були просто побутові, були нормальні або придатні (як тривіальне (яке в інших творах, інших культур - рідко зараз зустрічається, можливо), яке підштовхує до дії "Якщо чекаєш чогось і сподіваєшся, то просто здайся")), які розкривали характер персонажів. Спочатку відразу ж вистрілив Майстер-мудрець Адамант, далі, все йшло плавно, проте теми (або питання, мб навіть риторичні) побіжно почали подаватися / підніматися. Наприклад, як ось цей від Алмаза: "Важко з ними... і без них" (відразу напишу, що вже не раз помічаю таку штуку, що японці запитують себе, дають час глядачеві подумати самому, а через час дають відповідь. Тут та ж історія), тут, звичайно, це почуття Алмаза було добре знайоме і зрозуміле. Бо часом люди нам бувають опорою (або багатьом гіперопікою), але в той же час не дають нам розвиватися та йди вперед. Без них звичайно ж буде важко і боляче, а може бути й самотньо, проте без цього ніяк, бо "щоб дерево виросло сильним, йому потрібний біль". Далі банальні речі з цього питання – писати не стану.

Буде ще продовження.

На самому початку пишу, що манга вже прочитана з усього, що вийшло і зараз - одна з кращих що читав й споглядав у японців.

Відразу варто написати, що це дуже незвичайна дурниця. Як там спочатку було?
"Пишеш енциклопедію Фос?"
"Цього року коноплі не вродили, так що побережи папір..."
А от я не згоден, якраз все навпаки - вродила)
Якщо писати коротко, то мені дуже навіть сподобалося, бо спочатку був скептецизм від усього що побачив на екрані + показати саме в такому сенсі/задумці/іде життя практично безсмертних істот, які можуть бути розбиті в брязкіт і знову відновлені - це м'яко сказати цікаво! І як не смішно, додає частку реалізму, бо якщо дивитися, на багатьох інших героїв з інших творів, які без особливих проблем проходять різні випробування та виживають після практично будь-яких поранень тощо. То тут показано (нехай і з якимось своїм колоритом, бо всі різні, різною мірою міцності та майстерності), як воно може все бути. Загалом по порядку, що та як у плані вражень=/

Мальовка дуже красива (можливо найкрасивіша з того, що бачив, адже є ще Вайолет Евергарден та Дитя Погоди), персонажі, їх вади та інші нюанси промальовані на ура. У той же час вона залишається вдало специфічна і своєрідна. Тим не менш безліч речей промальовано дуже детально, як ті ж відблиски на відстані у воді які рухалися (якщо придивиться) та інше. З іншого боку, добре видно як грала фантазія автора.

Саундтрек також на вельми гідному рівні. Чого тут вартий японський та арабський мотив – які беруть своїм колоритом, а також деякі композиції на віолончелі, які мені весь час нагадували Arcanum: Of Steamworks and Magick Obscura.

У плані сюжету... так би мовити. Ну, кожен момент чи ситуація могли закінчитися будь-якою розв'язкою, яку дуже складно було передбачити, через що відірватися від перегляду було проблематично, бо цікаво й інтригувало. Причому повороти були не типові, а деякі драматичні, але не висмоктані з пальця. Загалом на екрані найчастіше могла коїться люта і цікава/цікава дичина, яка раптово починалася і могла закінчитися абияк... і це сміливо - це підкуповало, та й взагалі рідкість. Буде ще продовження.

Дякую за праую, переклад та озвучку.

Смуток і розчарування від того, що таке неймовірне аніме не має продовження. Нарешті справді унікальна і цікава початкова ідея, гарний сюжет і візуал, і отак обриватись лише на початку "розвитку дії", ехх.. Лишаєтся лише без надії таки сподіватись, що продовження колись таки буде)

нема кінця але всерівно 10

Класне аніме, є багато цiкавих iдей i т.д. А сама манга одна з найкращих що читав... Проте добре, що одразу аніме глянув, а то інакше був би високий поріг входження, багато в чому важко було б розібратися.

Коли десь побачила графіку цього була дуже скептично налаштована до 3д, але це так гарно виконано, що дуже швидко звикаєш. Дуже красиве аніме. Дійсно дивиться на одному подиху

Дякую за озвучку. Будучи дивитися аніме третій раз

переглянула на одному подиху ну дуже цікаве аніме дякую за озвучення!!!!