Для поціновувачів "розмовних" аніме, такі головне уважно слухати. Нагадало Історії монстрів, там схожі візуальні прийоми використовували. Загалом прекрасний тайтл, цікава і заплутана історія, до самого кінця не зовсім зрозуміло, що і чому сталося в минулому. Єдине не зовсім ясно що Хімарі відчувала до братів, одного наче любила, іншого називала людиною, що була суджена долею, наче так, а пояснення в самому кінці немає. Ще дуже важливо не покинути після першої серії, бо розганяється воно поступово, починав його дивитись десь років 5 тому і закинув, не робіть такої ж помилки, все таки аніме дуже незвичайне, шкода пропускати.

Що б це не було, воно цікаве і потужне.

Дякую за переклад та озвучення, незвичний проект, бо надмірно заплутаний та аж занадто драматичний. З одного боку, ніби й зрозумілий задум показати межу вчинків, на які можна піти у відчайдушній ситуацій, як опиратися суспільству та поборотися із усталеними порядками, проте аж занадто трагічні долі кожного з персонажів, таке враження, що звичайних сімей та спокійного, щасливого дитинства в цій реальності просто не існує. Тому загальне враження досить суперечливе, хоча й проект вартий уваги поціновувачам містичних драм, ще раз дякую за якісну адаптацію.

Що й сказати аніме дуже дивне але взагальному непогане

дивне, але глянути у вільний час можна

Ugh, make me unsee it!

Початок досить непоганий - історія про те як два брати не могли змиритися з неминучою смертю сестри і були здивовані тим що пінгвіно-капелюх її врятував. Драма очевидна. Буденність теж. Навіть деяка філософія. Пригоди починаються під час пошуків пінгвобарабану. Ще й трохи комедії від трьох маленьких пінгвінів. Тому і вирішив додивитися. Дарма.

Мінуси.
Жодної послідовності викладу: постійні flashback-и. Якби дійсно були б спалахами, то глядач уже б забився у конвульсіях навіть не маючи епілепсії.
Мотивація героїв змінюється помахом чарівної палички. Хоча ні, не палички, а чарівного м'ячика для пінг-понгу.
Історії другорядних персонажів, на які витрачаються кілька серій, забуваються у наступній.
"Я привид померлої 16 років тому людини! Бууу!" - "Ну то й добре, на сюжет це не вплине!"
Постійні іллюзії: це реальність? це сон? це справді трапилося чи це лише уява одного з героїв?
Намагалися донести думку про невідворотність смерті - воскрешали героїню кільканадцять разів. Кожного разу дивувалися.
Хто їх так вчив малювати носи? Як не великий план то у кожного кирпатий шнобель. Особливо помітно у профіль.

З плюсів можна відзначити лише деякі музичні треки та пінгвінів.

Хоча хтось обов'язково знайде свій потаємний сенс і символізм у кожній дії кожного героя. І не один сенс і символ. Але насправді це поганенько зроблене аніме з претензією на "неповторну фантазію автора".

Загалом, якщо голуб для Вас це символ і миру, і кохання, і свободи, і ще чогось - дивіться. Якщо ж голуб це, дідько, птах, який і мав певну непогану PR-кампанію в історії людства - не витрачайте часу.

Гадки не маю, що сказати після перегляду. Хіба що - це аніме дивне. :smile:

Щось дивакувате, треба глянути)