Прода.

Спойлери.

Фільми, які найбільше сподобалися і менше:

- Як не смішно, але можливо найсильніша серія-це перша. Похмура, депресивна, дуже таємнича і дуже атмосферний містичний детектив із нелінійним сюжетом, непоганими екшн сценами та загадками. П'ята гарна своєю заплутаністю, детективним послідовним розслідуванням та своєрідною його подачею і хорошими екшн сценами. Та й Токо Аозакі була у всій зброї...Ось через кого цей тайтл варто дивитися, так це через неї. Хоча Шикі теж гарна.

- Шоста брала своєю ламповою повсякденністю та деякими таємницями (вона ні разу не рівня першоджерела з ранобе, нажаль=/), та й Кокуто Асока кумедна (цікавий і симпатичний персонаж зі своїми тарганами та кумедними сценками/дилемами),як і її цікаві та кумедні стосунки з Шикі. Причому остання казала, що з нею вони уживуться.

- Сьома по-своєму чудова, навіть не тим, що закриває багато прогалини оповідання і робить картину цілісною, даючи багато відповідей на деякі питання, але й тим, що зрозуміло, це не Шикі робила всі ті вбивства, але як картина часом успішно намагається підштовхнути споглядаючого до цієї думки...А так, сам детектив з усіма витікаючими був цікавим, але не без мінусів. Це про драму заради драми в кінці... та й Микія зі своєю позицією по відношенню до вбивств бісів (хоча це його характер і образ, без якого Шикі не існувало б),хоча він за це і поплатився сповна. Цікаво, чому він собі інший , нове око не поставив, як той же підривник?

- Фільм Благословення Майбутнього був тим хороший насамперед, що змогли успішно закінчити історію.

- Зі слабких... це другий фільм, цінність якого полягає в передісторії персонажів, і при першому перегляді це все було вкрай важливим (хоча в цьому тайтлі все важливо, так чи інакше=/).Також нудною була ОВА, проте дуже важливою для розуміння персонажів (їх характери та історій), історії, лора та деяких ситуацій.

Персонажі.
Хочу відзначити класну Токо Аозакі, її розмови та роздуми які напрочуд прозирають психологією і не тільки. Причому інші її думки та ідеї повз теж не пройшли. Сама собою як персонаж вона шикарний, як у глибині, і зовні. Давно не зустрічав настільки інтелектуально привабливих персонажів (причому маг і ляльковод вона і справді відмінний, причому відмінно виразить і троліт) і можливо серед усіх жіночих персонажів Насуверса - вона найсильніша.

Прода.

Спойлери!!!

Варто також написати про кінцівки сьомої серії і те, як багатьох від цього всього, всієї тієї логіки того, що відбувається - бомбило. Тут їх по-своєму - розумію, але розумію в даному випадку можливу задумку автора. Чому Шикі вчинила так, а не інакше, бо вона боялася втратити його, і в той же момент і себе (що і доводить Благословення Майбутнього, якщо правильно зрозумів той контекст, в якому передбачалося можливе майбутнє), після чого її порожнечу заповнило б щось інше. З іншого боку вийшла драма заради драми, бо вона могла з тим маніяком зробити будь-що не вбиваючи його. Хоча те, що кохання і жалість - це слабкість, яка вбиває і ранить, що і так зрозуміло. Хоча вона через це собі палець відгризла, хоч і не справжня.

Кінець Благословення Майбутнього сподобався тим, чим ця вся непересічна історія закінчилася. Шикі і Кокуто, їхня родина (в них будуть діти) і що Шикі стала главою Якудза, що й так було передбачувано, але приємно, що поставили всі крапки над i.


Якщо підсумувати (перший відгук), то ось після Fate/Zero напевно ще раз перегляну, вже страшно зайшло, та й хочеться з першої серії в правильному порядку всі серії глянути, тобто: 2, 4, 3, 1, 5, 6, 7 та 2-3 продовження. За оцінкою, то однозначно 9+, тобто дуже і дуже сподобалося.

₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴₴

- Другий відгук у правильному порядку:

Переглянув усе й у правильному порядку. Відразу ж напишу, що частка загадковості та колориту зникла. З іншого боку, якою мірою стало видно більше різних нюансів, яких не бачив і не зрозумів при першому перегляді. Хоча коли всі поєднання стали відомі, дивитися стало не так цікаво, хоча далеко непогано, а то й дуже добре. А вже музика, режисура та постановка, інша неймовірна атмосфера, контекст та деякі концепти, придатна картинка, персонажі та сценарій – роблять свою справу.

Щодо того, говорилося чи ні, що Шикі Рьогі є Аватаром Акаші чи ні... Загалом уважно слухав і стежив, що говорили про Шикі, і нічого до ладу про неї і звідки в неї така сила, звідки вона взялася - до ладу не пояснили й місцями Треба було самому додумувати і аналізувати, але інформації не надто було, бо потрібні знання лора. Правда багато різних розмов було про Спіралі Парадоксу, а в ОВА взагалі Пустота Регі Шикі сказала Мікії, що вона і Спіраль Парадоксу, як би одне ціле, але більше ніде про це не говорилося, а якщо і якісь натяки були, то занадто віддалені.

Можливо ще буде...

Прода.

Спойлери!

Шикі Рьогі.
Як же вона мені сподобалася з самого першого моменту, через свій мізантропічний погляд на цей довбаний світ, а згодом як же ця пацанка класно влаштовувалась на роботу... "Я на ній вбиватиму людей? Так? Тоді розпоряджуйся мною". Також її методи роботи викликали і справді захоплення, вона дійсно неймовірно сильна та чим то мені вона Гатса нагадала (можу помилятися)... тільки в спідниці, ну чи кімоно. Якщо він воїн-берсерк, то вона така ж неабияка вбивця, тільки зі своїми здібностями та тарганами, власне як і він + до того ж і її кавайні Очі Смерті (які відразу ж кинулися в очі), через які за її словами вона може знищити Всесвіт або убити Бога. За характером та способом життя. Місцями горда і зарозуміла, але зі своїми тарганами. Мізантроп, замкнутий і самотній, але дуже харизматична, по-своєму гарна, цілеспрямована і сильна в багатьох відношеннях (як же вона красиво рухається, та й взагалі також поводиться) і холоднокровна, яка може відмінно терпіти біль. А так вона відмінно уособлює саме аніме та його назву, бо порожнеча її суть по суті (очі ж частина її образу), яка може бути заповнена чим завгодно (але очі її під образ - відштовхують). І насамкінець про неї... як же не обійшлося без відрізання волосся, перейшовши з одного стану в інший, почавши шукати саму себе, а також мету і місце в жизі.

Кокута Мікія, який до остраху виділяється із загальної кількості персонажів. Щирий і добрий, розумний інтелігент, але дуже наївний (частково через своє самонавіювання), хоча й далеко не дурний. Проте своїм "співчуттям" злодіям.

Токо Аодзакі.
Неймовірно розумна, завбачлива і надзвичайно гарна, зарозуміла і владна, відповідальна і цинічна, а як вона смачно курила цигарки, аж самому захотілося дитинство згадати. Забавно, а це ж до неї ходили Рін і Сакура в Доля: Дотику Небес 3, коли намагалися створити нове тіло для Широ?

Можливо буде ще.

Прода.

Спойлери.

Контекст або задум - були дуже цікавими і по своєму оригінальним. Головна героїня з такими здібностями і таким внутрішнім конфліктом, аж до роздвоєння особистості + колишня маніяк і відмінна вбивця... як виявилося, на перший погляд), таке дуже рідко зустрінеш, зараз тільки два фільми можу згадати... Загалом мені було приємно дивитися не на зовсім типову вбивцю з такою ж історією та зав'язкою в головній ролі. Також було багато психології, філософських відступів та роздумів, метафор та відсилань, придатні діалоги з величезною купою неабияких думок, сенсів та посилань. Варто згадати і про те, що практично була відсутня цензура... у результаті було багато жорстокості, як то гарні та реалістичні вбивства, сцени згвалтувань, багато крові аж до розчленування, канібалізм, домашнє насильство і чим воно часто породжується - низинними та егоїстичними діями людей і т.д. Загалом багато принад життя на обличчя і про це потрібно говорити і показувати, яким би це все моторошним не було. І звичайно через це все, атмосфера вийшла дуже тягучою і похмурою, місцями депресивною і це все підтримує відповідна музика, яка підходить до кожної із ситуацій, рідко таке зустрінеш.

Мальовка.
І тут був неймовірно здивований із гарного боку. Яке ж було придатне промальовування деталей та екшн сцен з крові і реалістичними вбивствами. А там ще чудові пейзажі та фон, як і чудово намальовані персонажі (тянки гарні та елегантні) та графічні ефекти. Загалом картинка часто викликала ефект ВАУ.

Музика.
І вона... чудова. Kalafina дуууже ок. Практично під час всього перегляду музичний супровід підкреслював настрій того, що відбувається, і атмосферу, від яскравих композицій, баталій і радості до меланхолії.

Персонажі.
Всі персонажі гарні (а Регі Шики взагалі в топ потрапила, потім це зробила Токо Аодзакі, Адзака Кокуто, Арая Сорен і Асагамі Фуджино), як основні, так і другорядні. У всіх була своя історія, характер, позиція, харизма, розкриття та часом/часто розвиток, усі вони викликали інтерес. Але хочеться ще детально пройтися головними героями, які були дорослі і самодостатні:

Можливо ще буде.

Обережно спойлери.

Відгук буде на дві частини розбитий, бо було два перегляди, перший раз у неправильному порядку дивився, за задумом автора, другий вже з інтересу дивився у правильному, що ж. Перший відгук, у неправильному порядку перегляду, задуманим автором:

Почну напевно з подачі, і... люблять таке японці, так серії перемішати, адже через це багато хто й кинув на першій дивитися, бо практично нічого не було зрозуміло, причому як дивився, довелося після 4-ої серії переглядати першу і якою мірою все стало яснозрозуміло + так само були дані відповіді на деякі питання і відкрилося набагато більше, ніж при першому перегляді і виглядало все куди цілісним, ось такі справи. Та й дивитися спочатку було важкувато, треба було постійно включати через це мізки і додумувати. Хоча в цьому плані задум цікавий, бо потрібно складати пазли, але після Меланхолії Харухі Судзумії, до такого готовий і дуже вітаю подібний підхід. Остання справа смаку.

Сюжет (люблю інтригуючі містичні детективи та психологічні трилери без цензури + лор теж був гарний із таким самим розкриттям).
Він +/- класний, захоплюючий, цікавий, інтригуючий, таємничий, трагічний і драматичний, закручений і заплутаний, через що потрібно чимало додумувати (про що вище і писав), щоправда багато читалося і все ж таки придатні сюжетні повороти зустрічалися. Також присутня головоломність (хай далеко не така як у Ерго Проксі, Лейн, Бугіпоп і частково Єві), пристойно психології та нелінійності у розвитку. Взагалі добре, що оповідання не звели до чогось одного, спробували все це урізноманітнити і через це вийшло щось більше. Хоча місцями таке як було затягнуте, але жодного разу не псувало картини + не було нудно і це все разом з гарною картинкою та музикою створював відмінний антураж – це все змушувало уважно дивитися і багато що аналізувати, побачене та почуте. Десь таке вже зустрічав.

На цьому можно було би ставити крапку в історії.

Яке цікаве. Битви шикарні і герої і сюжет ,немає до чого придертися. І озвучка з переводом приємна на слух

Gwean, знаю, але на сайті є тільки 4 фільми. Тому, решту я не дивився.

sashko san,
то це ж останній. всі 7 серій є в наявності.

Фільм цікавий. Проте, щоб зрозуміти та відчути переживання, почуття і проблеми головних героїв потрібно побачити
всі події, які їх пов"язують. Тому, чекатиму на решту фільмів.